Охорона праці в кар’єрах: вплив шкідливих виробничих факторів та заходи профілактики

Виконання робіт у відкритих гірничих виробках (кар’єрах) супроводжується впливом комплексу шкідливих виробничих факторів, які за тривалої або інтенсивної дії можуть призвести до розвитку професійних захворювань, зниження працездатності та погіршення стану здоров’я.

Згідно з оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної організації праці, до 40% хвороб та понад 50% професійних патологій мають безпосередній зв’язок з умовами праці. Це робить контроль, моніторинг та оптимізацію виробничого середовища не лише питанням безпеки, а й економічною, демографічною та соціальною пріоритетністю держави.

Основні шкідливі виробничі фактори :

Пил:
Під час буріння, вибухових робіт, навантаження, транспортування та дроблення гірничої маси у повітрі робочої зони утворюються аерозолі переважно фіброгенної дії, що містять кристалічний діоксид кремнію (SiO₂). Тривале вдихання пилу є основною причиною розвитку пилових захворювань легень.

Шум :
Робота екскаваторів, бурових установок, дробильного обладнання, автосамоскидів і компресорних станцій супроводжується підвищеним рівнем шуму, що може викликати професійну приглухуватість, підвищену втомлюваність та порушення концентрації уваги.

Вібрація :
Локальна та загальна вібрація виникає під час роботи з ручним механізованим інструментом, буровими установками та великовантажною кар’єрною технікою. Тривалий вплив може призводити до розвитку вібраційної хвороби, захворювань опорно-рухового апарату та периферичної нервової системи.

Несприятливий мікроклімат :
Робота на відкритому повітрі супроводжується впливом високих або низьких температур, вітру, атмосферних опадів, сонячного випромінювання та значних сезонних коливань температури.

Хімічні фактори :
Працівники можуть контактувати з відпрацьованими газами дизельних двигунів, оксидами азоту, оксидом вуглецю, продуктами вибухових речовин та іншими хімічними сполуками, що подразнюють органи дихання та можуть чинити токсичний вплив.

Фізичне навантаження :
Піднімання і переміщення вантажів, статичні та динамічні навантаження, вимушені робочі пози сприяють розвитку захворювань опорно-рухового апарату.

Психофізіологічні фактории :

Високе нервово-емоційне напруження через роботу в умовах підвищеної небезпеки, відповідальність за безпеку свою та колег.

Значні фізичні навантаження, пов’язані з переміщенням вантажів, роботою з обладнанням, тривалим перебуванням у вимушених позах.

Монотонність окремих виробничих операцій, особливо під час керування технікою або спостереження за технологічними процесами.

Тривала концентрація уваги та необхідність швидкого прийняття рішень у разі виникнення аварійних ситуацій.

Втома та перевтома, що накопичуються внаслідок тривалих змін, нічної роботи та позмінного графіка.

Психологічний стрес, пов’язаний із ризиком травматизму, аварій, обвалів, вибухів або інших небезпечних подій.

Сенсорне навантаження через недостатнє освітлення, високий рівень шуму, вібрації та необхідність постійного контролю показників приладів.

Порушення добових біоритмів у працівників, які працюють позмінно або в нічні зміни.

Професійне захворювання — це захворювання (гостре або хронічне), що виникає переважно внаслідок впливу шкідливих виробничих факторів, особливостей трудового процесу або виробничого середовища під час виконання працівником своїх професійних обов’язків.

У працівників гірничодобувної галузі можуть виникати наступні професійні захворювання :

пневмоконіози (силікоз, силікатози та інші пилові ураження легень);

хронічний професійний бронхіт;

хронічне обструктивне захворювання легень професійного походження;

професійна нейросенсорна приглухуватість;

вібраційна хвороба;

дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта та суглобів;

професійні захворювання периферичної нервової системи;

теплові ураження або переохолодження залежно від умов праці.

Наявність професійного захворювання встановлюється відповідно до вимог чинного законодавства України спеціалізованими закладами охорони здоров’я на підставі результатів медичного обстеження, санітарно-гігієнічної характеристики умов праці та розслідування причин його виникнення.

Професійне захворювання має прямий причинно-наслідковий зв’язок з умовами праці. Це означає, що розвиток захворювання обумовлений систематичним або інтенсивним впливом на працівника шкідливих виробничих факторів, рівень яких перевищує гігієнічні нормативи або пов’язаний зі специфікою виконуваної роботи.

У гірничодобувній галузі до таких факторів належать:

виробничий пил, у тому числі пил із вмістом кристалічного діоксиду кремнію;

підвищені рівні шуму та вібрації;

несприятливий мікроклімат;

хімічні речовини (відпрацьовані гази дизельної техніки, продукти вибухових робіт, оксид вуглецю, оксиди азоту тощо);

значні фізичні навантаження, статичне напруження та вимушені робочі пози.

Тривалість контакту, інтенсивність впливу шкідливих факторів, стаж роботи в несприятливих умовах, ефективність застосування засобів колективного та індивідуального захисту, а також стан здоров’я працівника визначають ризик розвитку професійного захворювання.

Встановлення зв’язку захворювання з умовами праці є важливим етапом медико-санітарної експертизи та ґрунтується на комплексній оцінці умов праці, результатів медичних оглядів, професійного маршруту працівника і даних про рівні впливу шкідливих виробничих факторів.

Якщо працівник помічає стійкі симптоми, які можуть бути пов’язані з умовами праці, важливо не залишати це на рівні усної скарги.

Зафіксувати симптоми і звернутися до лікаря.

Працівник звертається до сімейного лікаря або іншого лікаря, який фіксує симптоми, збирає анамнез і за потреби направляє до лікаря-профпатолога. Важливо згадати умови праці: пил, шум, вібрацію, хімічні речовини, фізичне навантаження, нічну роботу або інші фактори, після яких симптоми посилюються.

Оцінити можливий зв’язок із роботою.

Лікар-профпатолог аналізує медичні дані та професійний маршрут працівника. Якщо є підозра на професійне захворювання, він може ініціювати отримання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці або інформаційної довідки про умови праці.

Дослідити умови праці.

Територіальний орган Держпраці проводить необхідні дії для підготовки санітарно-гігієнічної характеристики умов праці або інформаційної довідки про умови праці. Аналізуються умови на робочому місці, документація роботодавця, можливий вплив шкідливих факторів і професійний маршрут працівника.

Встановити діагноз і провести розслідування

На підставі медичних даних і матеріалів про умови праці працівник може бути направлений до спеціалізованого закладу охорони здоров’я. Перелік закладів охорони здоров’я, яким надано право встановлювати остаточний діагноз визначений Наказом МОЗ від 09.04.2022  № 603. Після встановлення діагнозу у визначених випадках надсилається повідомлення за формою П-3, утворюється комісія, проводиться розслідування і складається акт за формою П-4. В Україні лише 8 медичних закладів наділені правом встановлювати остаточний діагноз.

Оцінити втрату працездатності та отримати страхові виплати

Після встановлення професійного захворювання працівник може бути направлений на оцінку ступеня втрати працездатності та функціональних обмежень. Питання призначення одноразової та щомісячної страхової допомоги вирішується через Пенсійний фонд України після подання необхідних документів.

Професійне захворювання не завжди починається раптово. Часто проблема накопичується поступово, а перші сигнали видно раніше, ніж з’являється офіційний діагноз.

На що варто звернути увагу

кілька працівників на одній дільниці мають схожі скарги;

симптоми посилюються після певної операції;

після вихідних або відпустки стан покращується;

скарги повторюються після роботи з пилом, шумом, хімією, вібрацією або фізичним навантаженням;

працівник починає уникати певних завдань через самопочуття;

частішають лікарняні з подібними причинами.

Що робити роботодавцю

не ігнорувати повторювані сигнали;

перевірити умови праці;

залучити фахівця з безпеки праці;

оцінити фактори робочого середовища;

за потреби організувати медичний огляд;

змінити умови роботи або запровадити профілактичні заходи.

Для збереження здоров’я необхідно:

неухильно виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці та виробничих інструкцій;

вчасно проводити атестацію робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442;

проводити лабораторний контроль умов праці на робочих місцях відповідно до санітарних норм та правил;

застосовувати сертифіковані засоби індивідуального захисту: респіратори, протишумові навушники або вкладиші, захисні окуляри, каски, рукавиці та спеціальний одяг;

використовувати засоби колективного захисту: системи пилопригнічення, вентиляцію, шумозахисні конструкції, герметизовані кабіни машин;

дотримуватися встановлених режимів праці та відпочинку;

проходити попередні та періодичні медичні огляди відповідно до Наказу МОЗ України від 08.09.2025 № 1393 «Про організацію та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій».

своєчасно повідомляти безпосереднього керівника про погіршення самопочуття або виявлені небезпечні виробничі фактори;

підтримувати належний питний режим, особливо під час роботи в умовах високих температур;

не допускати роботи з несправним обладнанням або несправними засобами індивідуального захисту.

Для зменшення негативного впливу психофізіологічних факторів рекомендується:

оптимізувати режими праці та відпочинку;

впроваджувати програми психосоціальної підтримки працівників;

проводити навчання з управління стресом і розвитку навичок саморегуляції;

забезпечувати ротацію працівників між видами робіт за можливості;

здійснювати регулярний моніторинг психофізіологічного стану персоналу;

формувати культуру безпеки та відкритого повідомлення про ризики.

Для гірничодобувної промисловості саме психофізіологічні фактори часто розглядаються поряд із фізичними (шум, пил, вібрація, мікроклімат), оскільки їх поєднаний вплив суттєво підвищує ризик помилок, нещасних випадків і професійних захворювань. Це робить управління психосоціальними ризиками важливою складовою системи охорони праці на підприємствах галузі.

Пам’ятайте!

Раннє виявлення професійних захворювань значно підвищує ефективність лікування та дозволяє запобігти розвитку незворотних змін в організмі.

Дотримання вимог охорони праці, правильне використання засобів індивідуального та колективного захисту, виробнича дисципліна і регулярний медичний контроль є основою профілактики професійних захворювань та запорукою безпечної праці в умовах відкритих гірничих робіт.

        Бережіть здоров’я — безпечна праця починається з відповідального ставлення кожного працівника!