Легалізація праці домашніх працівників

З метою легалізації домашніх робітників та захисту їхніх прав Президентом України підписано Закон від 25.04.2024 № 3680-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників». Він встановлює правила для трудових відносин між роботодавцями та домашніми працівниками, вимагає письмового оформлення трудового договору, визначає вікові обмеження для праці (не молодше 16 років), а також гарантує права домашніх працівників на повагу до їхньої честі, гідності та недоторканності особистого життя, зокрема щодо робочого часу, відпочинку та конфіденційної інформації.

Цей закон вступив в дію з 24 серпня 2024 року та доповнив Кодекс законів про працю в Україні новою главою ХІ-А «Регулювання праці домашніх працівників».

З домашнім працівником укладається письмовий трудовий договір, який визначає умови праці, права та обов’язки обох сторін. Договір може бути строковим або безстроковим.

У договорі повинні бути зазначені такі важливі аспекти:

імена сторін;

дата початку дії трудового договору;

термін дії договору, якщо його передбачено;

опис виду та характеру робіт;

умови оплати праці та її періодичність;

тривалість робочого дня;

умови щорічної відпустки.

Заробітна плата домашнього працівника не може бути меншою за встановлену законодавством мінімальну заробітну плату. Це мінімальна сума, яку роботодавець зобов’язаний виплачувати працівникові за повністю виконану місячну або погодинну норму праці.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування домашніх працівників здійснюється на засадах добровільності.

Припинення трудового договору з домашнім працівником вимагає дотримання всіх законодавчих норм і процедур, як і для інших найманих працівників.

Наголошуємо, що домашні працівники користуються всіма трудовими правами та гарантіями, передбаченими законодавством про працю, у тому числі на безпечні та здорові умови праці, та мають право на захист від будь-якої форми експлуатації або дискримінації.